"Економіка природокористування" - Черевко Георгій Владиславович

б) виявлення динаміки ефективності всіх витрат і темпів їх зростання;

в) оцінки ступеня освоєння капітальних вкладень;

г) оцінки галузевих і територіальних пропорцій при розподілі капітальних вкладень;

д) порівняння фактичної і планової ефективності витрат;

е) прийняття рішень про черговість проведення природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів складається з таких величин:

попередження економічних збитків від забруднення навколишнього середовища, тобто попередження витрат у матеріальному виробництві, в невиробничій сфері і у населення в результаті зниження забруднення навколишнього середовища;

приросту економічної грошової оцінки природних ресурсів, що зберігаються або поліпшуються внаслідок природоохоронних заходів;

приросту продукції, що реалізується в результаті більш повної утилізації відходів сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів у результаті природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект визначається як різниця між економічним результатом (з розрахунку на рік) природоохоронного заходу і витратами на його здійснення. Цей показник використовується для обгрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об'єктів, коли порівнювані варіанти неоднакові за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. В цьому випадку вибирають той варіант, який забезпечує максимальний чистий економічний ефект.

де р — економічний результат середовищезахисних заходів.

Економічний результат середовищезахисних заходів виражається у розмірах попереджених ними річних економіч,-них збитків від забруднення середовища (Зпоп) і додаткового доходу (ДД) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства

Р = Зпоп = Д. (4.13)

Попереджені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища дорівнюють різниці між розрахунковими розмірами збитків, які мали місце до здійснення заходів (Зпоп 1), і залишкових збитків після проведення цих заходів (Зпоп 2):

Зпоп = 3поп 1 ± Зпоп 2- (4.14)

Річний приріст доходу від поліпшення виробничої діяльності має місце при утилізації цінних компонентів з відходів виробництва і визначається за формулою

де qj — кількість товарної продукції j-го виду (якості), що одержується і реалізується до здійснення середовищезахисних заходів (j = 1, 2 ... n); qi — те ж після їх здійснення (i =1, 2 ... т); ui, uj — оцінка одиниці i - ї (j-ї) продукції.

Порівняльна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається мінімальними приведеними витратами, скоректованими за фактором часу. Цей показник використовується при доборі найекономічнішого варіанта за умови досягнення однакових екологічних, соціальних та економічних результатів в усіх варіантах, у межах території, на яку розповсюджується вплив природоохоронного заходу

Важливим госпрозрахунковим показником роботи підприємства є рентабельність виробництва. Рівень рентабельності належить до узагальнюючих підсумкових показників діяльності підприємств. Вона відображає як кількісні, так і якісні результати, одночасно відіграючи стимулюючу роль. Розрахунок рентабельності як відношення прибутку (П) до вартості основних фондів і нормованих оборотних засобів (Ф) стимулює підприємство краще використовувати основні фонди, але не враховує того, що цього можна досягнути і за рахунок нераціонального природокористування.

У виробництві беруть участь не лише основні фонди, а й природні, трудові ресурси. Кожне підприємство наділяється землею, водними ресурсаміргощо. Від раціонального використання території залежить ефективність виробництва в усьому народному господарстві. Чим більше розміщено виробничих фондів на певній площі, тим вище за інших рівних умов рівень її використання. Територію, яку не використовують на цьому підприємстві, можна використати з іншою метою.

Рентабельність не завжди враховує і якість навколишнього середовища, яка може помітно змінюватись під впливом виробничої діяльності підприємств інших галузей народного господарства (наприклад, природоохоронних заходів). Вища якість навколишнього середовища (стан повітря, води, грунту тощо) може сприяти тому, що сільськогосподарське підприємство без особливих зусиль за рахунок менших витрат одержуватиме більший прибуток. У випадку ж низької якості середовища може знизитись рентабельність. Як наслідок трудові колективи будуть поставлені в неоднакові умови. Тому виникає необхідність корегувати рентабельність з урахуванням якості середовища. Водночас необхідність інтенсивної експлуатації основних фондів, природних ресурсів вимагає, щоб показник рентабельності комплексно відображав їх використання, враховував збитки, яких завдає підприємство, не здійснюючи природоохоронної діяльності. Тому було б правильніше розрахувати комплексний показник рентабельності (Рк) за формулою

де 36 — збитки, що завдаються виробничою діяльністю підприємства; а — додатковий доход від вищої якості природного середовища; р — збитки колективу від зниження якості середовища; ОПР — оцінка природних факторів (земельних, водних та інших ресурсів, якими наділене підприємство для виробництва).

З формули видно, що чим менші природні ресурси має підприємство і чим менша шкода завдається природі, тим вищою буде за інших рівних умов рентабельність.

Якщо на початку діяльності підприємство завдавало-шкоду природі, рівну Зі, то через t років, після реконструкції, вдосконалення технології чи екологічної техніки збитки:

знизились до За. Це рівнозначно економії частини продукту (ДЗ):

(4.18)

Оскільки 31>32, функція f(t) буде змінюватись 1 >=f>=0.

У початковий момент освоєння при f(t} =1, 3=0; в кінцевий момент освоєння при f{t) =0, 3=31.

Отже, загальну економічну ефективність капіталовкладень на природоохоронні заходи (Е) можна визначити за формулою

де Кв — капітальні вкладення на ліквідацію збитків.

Крім цих основних можна виділити ще кілька додаткових показників, що характеризують раціональність використання тих чи інших природних ресурсів і відображають. лише проміжні, а не кінцеві результати природоохоронної діяльності, тому не можуть бути застосовані як госпрозрахункові. Мова йде про показники раціонального землекористування — землевіддачу (ЗB) і землемісткість (Зм):