41«Космічний оркестр», «А с а л а м залізу» поетичні цикли П. Тичини: «В космічному оркестрі» (1921) та «Псалом залізу» (-1920).

42Вагнер Ріхард (1813—1883)—німецький композитор, диригент, реформатор оперного мистецтва. В опері-драмі здійснив синтез філософсько-поетичних і музичних начал.

43Мендельсон (Мендельсон-Бартольді Фелікс; 1809—1847) — нь мецький композитор, диригент, піаніст і органіст.

44, Ан д.р-е є в с ь к и й герой — походить від прізвища Андреева Леоніда Миколайовича (1871—1919), популярного па початку століття російського письменника: Зображав кризу релігійної свідомості, революцію як стихійний бунт:

45«На хмарах хмуре сонце знов осінній в і..-.»-— рядок

з вірша П. Г. Тичини «Фуга» (1921).

46Тинянов Юрій Миколайович (1894—1943) — російський письменник, літературознавець, один із лідерів ОПОЯЗу. Автор теоретичних праць «Проблема стихотворного языка» (1924), «Архаисты и новаторы» (1929) та ін.

47Томашевський Борис Вікторович (1890—1957)—російський радянський літературознавець, текстолог, досліднйк творчості Пушкіна. Його «Теорія литературы» надрукована 1925 р. у Ленінграді.

48Брюсов Валерій Якович (1873—1924) — російський радянський поет, проза)'к, перекладач. Багато виступав як критик і літературознавець. Його роботи по теорії віршування: «О русском стихосложении» (1900), «О рифме» (1924).

49Шенге.л і Георгій Аркадійович (1894—1956) —російський радянський письменник. Його літературознавчі праці: сЛГрактат о русском стихе»

(1921), «Практическое стиховедение» (1923), «Школа писателя» (1929).

50Вільдрак Шарль (справжнє прізвище Шарль Мессаже; 1882— 1971) —французький письменник. У ранніх творах звучали ідеї унанімізму, людського братства. Автор антивоєнних віршів, пізніше антифашистських творів, збірки нарисів «Нова Росія» (1937).

5ІДюамель Жорж (1884—1966) — французький письменник. У ранніх творах поділяв погляди унанімістів, закликав до братства людей і народів. Автор романів та мемуарів.

02Ше ршеневич Вадим Габріелевич (1893—1942) — російський радянський поет, перекладач. Був близьким до імажинізму.

53Б о б р о в Сергій Павлович (,1889—1971) — російський радянський поет-футурист.

54«...о т Ромула до наших дне й...»— цитата з роману у віршах О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» (1823—1831).

55Німецький експресіонізм (від лат.ехргеззіо — вираження) — мистецький напрям, що утвердився в Німеччині приблизно в першій чверті XX ст. і мав вплив на культуру ряду інших країн. Експресіоністське мистецтво вирізняється протестом проти бездуховності й пригноблення особистості соціальними механізмами, проти хаосу буття. В експресіонізмі основним був принцип всеохопної суб’єктивної інтерпретації дійсності. Експресіоністські тенденції відчутні в поезії Г. Хейма, Й. Бехера, в публіцистичній драмі

В. Газенклевера, Г. Кайзера, Е. Толлера. (Цими драматургами захоплювався, зокрема, Лесь Курбас.) У прозі близько до експресіонізму стояв Ф. Кафка. В центрі художнього світу письменників-експресіоністів — душевні протиріччя героя, змученого бездушною сучасною цивілізацією, всезагальним відчуженням у сучасному світі. Перетворення дійсності, до якого закликали експресіоністи, мало початися з перетворення, оновлення людської душі. В експресіоністському мистецтві сильні агітаційні нотки, часто це твори-заклики. Гострота вираження ідеї досягається гіперболізацією, активним зверненням до різних форм умовності.

Німецький експресіонізм мав загалом значний вплив на українську літературу 20-х років. Цей вплив відчутний і в трактуванні Хвильовим та його однодумцями «романтики вітаїзму» як провідного стилю доби.

56Верхарн Еміль (1855—1916)—бельгійський поет, драматург, критик. Один з представників символізму. Попри песимізм і скорботу, в творчості Верхарна звучить і віра в героїчну людину, в історичний прогрес.

57Уїтмен Уолт (1819—1892)—американський поет, публіцист, реформатор американської поезії. Ідеї очищаючої людину близькості до природи набули у нього космічного характеру. У їтмен — один з найвизначніших-майстрів і новаторів вільного вірша.

58Лондон Джек (справжнє прізвище Джон Гріффіт; 1876—1916) — американський письменник. Автор неоромантичних повістей та оповідань про північ, про життя на морі, роїману-утопії «Залізна п’ята» (1908), реалістичного роману «Мартін Іден» (1909) та ін. Під «волошками» мається на увазі традиційність, «неавангардність» реалістичної манери Дж. Лондона:

59Филипченко Іван Гурович (1887—1939) — російський радянський пролетарський поет, у 1918—1928 рр. співробітник редакції «Правди». В поезії переважають космічні, планетарні мотиви, уславлення Пролетаріату як господаря Землі.