Private-Bookers
Гра в королеву
вернуться

Пишнюк Тетяна

Шрифт:

Та посмішка, що вималювалася на вустах, Марусі не сподобалася. Якось дуже скептично склалися губи. Звідки він виринув, отой скепсис? Чи не із самого життя? Вона його таки добре знає. Просто жити — не так просто. Не дадуть… Точно — не дадуть! Хто? О, скільки їх! Знаних і незнаних, зримих і незримих! Перед якими не варто оголювати душу і ділитися планами чи радощами. Поспівчувати ще знайдуться, а ось порадіти за тебе… Їй і так несказанно пощастило — у неї є діти, батьки, її друзі… Ці люди завжди знайдуть таке потрібне слово підтримки. А решта… Ну, що ж — вона ще не втратила навичок грати. І якщо закінчилась одна вистава, значить, скоро життя підкине новий сюжет для сценарію. Треба просто бути готовою. Хоча в житті усе таке непередбачуване. Ні до чого не можна підготуватися.

Сльози висушив вітер. Він тулився до Марусі, обнімаючи за ноги довгою легкою сукнею. Захотілося зайти в море. Просто походити по хвилі край берега. Бо до купання не готова — не взяла рушника. Вона скинула сандалії, підхопила поділ сукні й пішла у хвилю. Прохолодний морський поцілунок миттю збадьорив тіло і спричинив вигук.

— Як здорово! Море! — гукнула жінка вдалину, наче кому зі знайомих, і згук прокотився берегом вище музики та шуму хвиль.

— Як здорово… — прошепотіла, прикривши долонею рота й озирнулася.

Постать у білій сорочці заворушилася, наче ожила від її живого голосу, — встала й попрямувала до Марусі. Жінка відчула себе незручно за спричинений неспокій. Чоловік медитував під повним місяцем, а вона, дикунка, не змогла приборкати свою емоцію. Уже знайома біла сорочка наближалася до Марусі. Вона впізнала його — це він удень підібрав на березі її сукню.

— Морського диявола викликали? — підійшов чоловік.

— Це ви? — ледь спромоглася на запитання жінка.

— Не знаю, кого саме ви маєте на увазі, та — це я.

— Але звідки? — не могла отямитися Маруся.

— Я думаю, якщо ви трохи напружите пам’ять, то пригадаєте. Давайте разом… Україна, Київ…

— Це зрозуміло… А ось — Туреччина, Анталія, ніч, море…

— Безсоння, думки, спогади… — продовжив.

— У вас також?

— У кожного вони є, Марусю.

— Ви пам’ятаєте, як мене звати? — здивувалася жінка.

— Я сподіваюся, що і ви пам’ятаєте…

— Як звати вас? — посміхнулася. — Але ж ви не назвалися.

— Я залишив візитку…

— Не мені…

— Вам Лара передала.

— А звідки вам відомо?

— Сама ж і говорила.

— Ви з нею зустрічалися?

— Так, Марусю…

— А чому ж вона мовчала? — розгубилася жінка.

— Вам було не до цього…

— А вам звідки відомо?

— Звідти ж…

— Навіть так? У вас склалися стосунки?

— Дуже гарні.

— Що маєте на увазі? — насторожилася Маруся.

— На вербальному рівні, — посміхнувся Віктор.

— Це ж треба… На вербальному рівні, — повторила. — А на якому рівні ця дивна сьогоднішня зустріч — на астральному?

— Думаю — значно простіше.

— Як пояснити цю несподівану простоту?

— Я тут уже чотирнадцяте літо відпочиваю.

— Чотирнадцяте?.. — не знала, що говорити далі. — Тобто я знову зайшла на вашу територію.

— Ні. Я вас сюди запросив.

— Як ви могли мене сюди запросити? — зовсім розгубилася Маруся.

— Марусю, вийдіть із води. У вас цокотять зуби, — Простягнув їй руку.

— Це, мабуть, не від води… — подала Вікторові руку й вийшла на берег.

— Давайте присядемо…

— Як ви могли мене запросити, коли я цю поїздку запланувала ще в березні? — не могла збагнути Маруся, сідаючи на шезлонг.

— Ви саме в цей готель планували?

— Ну, не в цей… Яка різниця?

— Тисячі людей, якщо не мільйони, планують у березні поїздки в Анталію. А потім виникає питання вибору готелю.

— Я зрозуміла… Лара? Це ж вона мені купувала путівку… От партизан Кицькин!

— Ви розгнівалися на подругу?

— Ні… Чому ж? Це в її стилі! Але ж нічого не сказати?! Ні натяку! — розвела руками.

— Вона не знала, як ви відреагуєте. Та не переймайтесь, я не буду вас переслідувати…

— Ну, так. Ви ж — не я… Пробачте… У нас з вами справді: що зустріч, то несподіванка.

  • Читать дальше
  • 1
  • ...
  • 64
  • 65
  • 66
  • 67
  • 68
  • 69
  • 70
  • 71

Private-Bookers - русскоязычная библиотека для чтения онлайн. Здесь удобно открывать книги с телефона и ПК, возвращаться к сохраненной странице и держать любимые произведения под рукой. Материалы добавляются пользователями; если считаете, что ваши права нарушены, воспользуйтесь формой обратной связи.

Полезные ссылки

  • Моя полка